КИЇВ, Україна – Останнім часом тут дуже зимно, і мороз дужчає щоночі. Те, що підтримує протестувальників на Майдані Незалежності в цю похмуру погоду може походити тільки зсередини: винятково гаряча суміш відчаю, надії, самопожертви та ненависті.

Так, ненависті. Мораль не забороняє ненавидіти вбивць. Особливо якщо вбивці – можновладці або їхні прислужники, а в руках у вбивць кийки, сльозогінний газ, водомети, ґумові кулі, а від 22 січня, ще й бойові набої.

Того дня надійшла звістка про перших двох протестувальників, застрелених міліціянтами, за весь час протестів, що розпочалися в листопаді. Один з них, Сергій Нігоян, 20-річний українець вірменського походження, мріяв стати актором. Інший, Міхаїл Жизневський, громадянин Білорусі, також молодий, йому було лише 25. Етнічний вірменин і Білорус віддали свої життя за свободу українців, а це дозволяє спростувати побоювання декого на заході, що демократичний рух в Україні перебрали на себе українські націоналісти.

Якщо хтось і поширює ненависть, то це уряд.