Jan. 18th, 2014

r_es: 2 (wolf)
РПЦ МП




вчера ходили...
Оказалось - рейдеры!
http://lvivexpres.com/religion/2014/01/18/57126-pravoslavni-provokatory-zamahnulys-kaplycyu-yevromaydanu-hram-ugkc


Учора близько 13-ї години велика група православних із хрестами та образами зі сторони Києво-Печерської лаври попрямували у напрямку Аскольдової могили.

Тут вони зробили обхід, а потім розпочали свою акцію, яка супроводжувалась агресивними викриками з вимогою віддати московським православним храм Святого Миколая Української греко-католицької церкви (УГКЦ).

Один із активістів, Дмитро Жуков із депутатського об’єднаня «За Каноніческую Церковь», під час зібрання наголошував, що храм – незаконно захоплений уніатами, так само, як незаконно споруджена польова каплиця на Майдані.

Кацапи - наступають?
r_es: 2 (wolf)

Эй, ты!

Эй, ты, мерзнущий на холоде,
Пожираемый одиночеством, стареющий, ты слышишь мой зов?
Эй, ты, стоящий в проходе между рядами,
c зудящими ступнями и вымученной улыбкой,
Ты слышишь мой зов?
Эй, ты, брось помогать тем, кто хоронит свет,
Не сдавайся, дерись.
Эй, ты, оставленный всеми, сидящий нагим у телефона,
Прикоснись ко мне.
Эй, ты, помоги мне нести мой крест.
Открой свое сердце, я возвращаюсь домой.

Но это, конечно, всего лишь фантазия
Стена оказалась слишком высокой, как вы сами понимаете,
И несмотря на все его старания
Ему не удалось освободиться,
И в его мозгу завелись черви.

Эй, ты, на дороге, слепо всем угождающий,
Можешь помочь мне?
Эй, ты, там за стеной, бьющий бутылки в зале,
Можешь помочь мне?
Эй, ты, не пытайся уверить меня, что все безнадежно
Вместе мы выстоим, раздельно — рухнем.

Есть там кто-нибудь?

Есть там кто-нибудь?

r_es: 2 (wolf)
Originally posted by [livejournal.com profile] maryxmas at Що я маю сказати Майдану у вічі, щоб "віче" перетворилося на Віче
Originally posted by [livejournal.com profile] dymmar at Що я маю сказати Майдану у вічі, щоб "віче" перетворилося на Віче
Що таке Віче? Віче – це народний парламент низового рівня. Тобто, рада прямої демократії, де народ (найбільш активна його частина) безпосередньо висловлює своє волевиявлення.
А що в нас зараз? Політична акція, де зі сцени ми чуємо багато правильних і хороших речей, але зворотній зв’язок обмежено підхопленням чи не підхопленням гасел. Гаслами можна спілкуватися, але гаслами важко приймати адекватні рішення. Саме тому ми чекаємо зі сцени месію – ми німі, може говорити тільки сцена. Але чекання на месію ми вже проходили. Час самим приймати рішення. Як? Дуже просто. Замість гасел та популізму в стилі „Ми будемо тримати спротив до виборів 2015 року” і т.п., я благаю народ вимагати від оратора спілкуватися на Вічі в стилі питань з кількома варіантами (саме коли мова йде про прийняття рішень, промови теж іноді потрібні): Громадо, ми готові чекати виборів 2015 року чи маємо якось вирішувати питання зараз? Хто за чекання виборів, прошу підняти руки! А тепер хто за те, що треба це все якось вирішувати зараз? Громадо, прошу підняти руки тих, хто підтримує радикальні дії! А тепер прошу підняти руки тих, хто за виключно мирний спротив, поки це взагалі можливо, і наразі проти радикальних дій! Тобто: діалог, а не монолог з гаслами.

І тому подібне. Відразу стане видно приблизний відсоток народу за те чи інше рішення, і маніпулювати Майданом, підсовуючи йому рішення, прийняті кимось „в верхах” і навіть не затверджені схвальним „Так!”, буде вже дуже складно – якщо всякі маніфести голосувати по пунктах і при підтримці нижче критичної викреслювати пункт.

Ясно, це недосконала система (як всякий парламентаризм), але вона набагато, на порядки, краще, того, що є на Майдані зараз – коли майдан може тільки (не)підхопити гасло. Це не єдиний механізм зворотнього зв”язку, але найбільш важливий.

Ці деталі можуть видатися дрібницею, але це насправді різниці між справжньою та підробною демократією. Перехід до справжньої демократії дасть кожному учаснику зборів відчуття, що це він вирішив, скажімо, стояти до останнього (або, навпаки, для прикладу, розпустити збори) – а не політики згори щось таке сказали. Це колосальна різниця, що додає кожній людині незламний внутрішній стрижень, який зветься – „Я так вирішила”. Це відмова від очікування політика-месії і перехід до реалістичніших очікувань: політика – посередника між народом та виконанням народної волі. Нам це зараз потрібно, як повітря.

В чому ж у нас зараз заминка, власне? В тому, що ніхто (з відомих політиків, яким є що втрачати) не хоче брати відповідальність за кроки, що можуть негативно вплинути на людські долі. Я не кажу про екстремізм якийсь. Ніхто з політиків не хоче брати відповідальність за розпуск Майдану, наприклад, бо це ляже чорною плямою на репутацію. Але якщо люди явною більшістю голосів на це згодяться, хто посміє їм дорікнути? Те саме, власне, стосується будь-яких рішень, радикальних теж. Це відносно дієвий механізм взяття на себе більшої частини відповідальності народом, а не політиками чи активістами, які пропонують рішення. Це той самий священний Грааль, те саме диво, якого нам тут не вистачає.

Profile

r_es: 1 (Default)
r_es

December 2014

S M T W T F S
 12345 6
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 26th, 2017 07:03 pm
Powered by Dreamwidth Studios